- уява
- уяву
Білорусько-український словник. 2014.
Білорусько-український словник. 2014.
уява — и, ж. 1) Здатність образно створювати або відтворювати кого , що небудь у думках, свідомості; відтворювання кого , чого небудь у думках, свідомості. || Думка, свідомість, фантазія. 2) рідко. Те, що відтворене у свідомості; образ … Український тлумачний словник
уява — уявляти: воображеніе, воображать [ІФ,1890] … Толковый украинский словарь
уява — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
змисл — Змисл: (орган) чуття [II] тут: уява [44 1] уява, чуття [51,52] чуття [IV] … Толковый украинский словарь
завихрення — я, с. 1) Утворення вихорів (див. вихор I 1)) у рідині або газі; струмені води, повітря і т. ін., що швидко крутяться внаслідок руху якого небудь предмета. || Що небудь, схоже на вихор, подібне до вихору (див. вихор I 1)). 2) перен. Те, що… … Український тлумачний словник
фантазія — ї, ж. 1) Творча уява. 2) Витвір уявлення; мрія. 3) Нічим не обґрунтована думка; вигадка. || Про те, що існує лише в уяві, у мріях, а не в дійсності. 4) Дивний учинок; примха, химера. 5) Музичний твір (інструментальний або вокальний) вільної форми … Український тлумачний словник
хтонічний — а, е: •• Хтоні/чні божества/ міф. назва всіх божеств, яких уява давніх греків пов язувала з лоном землі і яким в жертву приносили тварин з чорною шерстю … Український тлумачний словник
страчук — Страчук: за народним повір ям страчені душі тих, що померли нехрещеними [14] самовбивця, також занедбана, затуркана дитина [IV] у народному повір ї страчена душа, нехрещена, вбита покриткою дитина [21] у народному повір ї, страчені душі, що… … Толковый украинский словарь
выображиня — ня, с. Рс. Уявлення, уява, представлення, слід, який в нашій думці залишає якійсь пізнаний предмет або явище зовнішнього світу, утримуючись в думці завдяки пам яті … Словник лемківскої говірки
топец — пця, ч. Св. 1. Мала дитина, що втопилася, утопленик. 2. Уява, придумана істота, що ніби то тягне утопаючих під воду … Словник лемківскої говірки